Бронежилет (плитоноска з плитами) – елемент спорядження, призначений для захисту від уражень, спричинених вогнепальною або холодною зброєю чи уламками вибухових пристроїв. Отримав назву за схожість зі звичайним жилетом (відсутність рукавів).
Проте досі ще не спромоглися винайти броню, яка б надійно захищала від усіх типів куль. Відповідно до різних фізичних властивостей броні бронежилети можуть витримувати влучання далеко не усіх видів куль.
Бронежилети умовно поділяють на три типи:
- ТИП А – м’які (гнучкі) бронежилети з захисною структурою на основі спеціальних тканин. Це тканинні бронежилети, які мають масу 3-4 кілограми. Проте захисна межа тканинних бронежилетів – 1-3 клас, що захищає від холодної зброї та окремих типів куль. Тканинні бронежилети досить дорогі у виробництві. Зазвичай їх використовують працівники правоохоронних органів і охоронних структур.
- ТИП Б – напівжорсткі бронежилети, кращого класу захисту, з захисною структурою на основі спеціальних тканин та додатковими жорсткими захисними елементами. Мають плюс в тому, що охоплюють велику площу захисту, проте є занадто громіздкими.
- ТИП В – жорсткі бронежилети із захисною структурою на основі жорстких захисних елементів (плитоноска з плитами). Такі бронежилети частіше за все використовують військові.
Бронежилети, в залежності від типу уражень, поділяють на такі класи захисту:
- 1 – Пістолет ПМ 9-мм;
- 1-А – Пістолет АПС 9-мм;
- 2 – Пістолет ТТ 7,62-мм ;
- 2-А – Мисливська гладкоствольна зброя патрона 12-го калібру;
- 3 – Автомат АК-74 куля 5,45-мм; Автомат АКМ куля 7,62-мм;
- 4 – Гвинтівка СВД 7,62-мм гвинтівкового патрону 57-Н-323с;
- 5 – Автомат АКМ Куля БЗ (бронебійно-запалювальна) 7,62-мм;
- 6 – Гвинтівка СВД Куля Б-32 7,62-мм зі сталевим термозміцненим осереддям.
Тобто, чим вищий клас, тим краще захистить бронежилет. Всі тестування на міцність броні проводять на відстані 5-10 м. Хоча під час бойових дій відстань рідко буває настільки малою.
В плитоноску вставляються різні види пластин: сталеві, керамічні, поліетиленові. Останні військові не радять через те, що вони не мають високого класу захисту і більш підходять для охоронних структур, ніж для військових.
Для виготовлення сталевих пластин використовують сталь і титан. Пластини зі сталі й титану використовують у бронежилетах 4-5 класів захисту. Вони вирізняються високою стійкістю і можуть витримувати багаторазові влучання. Виробництво бронежилетів зі сталевими елементами відносно дешеве, проте вони доводять масу бронежилета до 8-10 кг, тому час безперервного носіння жилету зменшується. Виробниками, які гарно зарекомендували себе на ринку виготовлення перевірених сталевих пластин, є «Українська броня» та «Балістика».
Проте навіть якщо бронежилет не пробито, куля однаково завдає надпотужного удару по людському тілу.
Крім сталевої броні, хорошим захистом є керамічна броня, дуже міцна і легша від металевої. Але вона має один принциповий недолік: низьку живучість. Після двох-трьох влучень кераміка розлітається на друзки й практично не забезпечує захисту. Керамічні бронеелементи є дуже дорогими у виробництві. Але з ними набагато легше пересуватися та бути більш мобільним, тому такі жилети полюбляє розвідка та підрозділи ССО.
Виробниками керамічних плит, які ми рекомендуємо, є «Укrtak», «U-win», «Балістика».
Підсумувавши, доходимо висновку, що найкращим захистом військового є броня типу В. Тобто плитоноска з вставленими в неї бронепластинами, сталевими або керамічними. Плюси сталевих: мають високий клас захисту, охоплюють більшу площу, але дуже важкі, що мінімалізує безперервне носіння. Плюси керамічних: набагато легші, досягають 6 класу захисту, проте мають низьку живучість, можуть розколотися чи взятись мікротріщинами при падінні.
Вибір залежить від того, який рід військ і який ряд задач поставлений перед військовослужбовцем.
