Окрім ремінно-плечової системи (РПС), розвантаження буває ще таких типів: жилет та нагрудник. Головне їхнє завдання – зробити так, щоб військовий міг швидко використати те, що йому необхідно в конкретній ситуації. Боєзапас, гранати, аптечка, фляга завдяки цим елементам екіпірування завжди під рукою.
На початку Другої світової війни почалося масове впровадження автоматичної зброї, і це потягнуло за собою величезну витрату набоїв. Звичайна РПС вже не могла задовольнити потреби бійців, особливо у десантних підрозділах, де військовим доводилось носити на собі й інші види озброєння. Зміна типу озброєння солдат, особливо спеціальних підрозділів, і стала головною причиною розробки розвантажувальних жилетів. Італія, а за нею Британія, зробили перші зразки, але ці жилети не були досконалими, і про них швидко забули. Але пізніше Корейська війна, а за нею В’єтнамська, сприяли тому, що жилети все ж таки стали вводити в спорядження. З часом жилети вдосконалювали, з урахуванням досвіду військових, та поступово модернізували.
Розвантажувальні жилети є одним з найпопулярніших елементів екіпірування Нацгвардії, Нацполіції, прикордонників, оперативних підрозділів СБУ тощо.
Майже кожна армія світу має розвантажувальні жилети кількох типів, залежно від підрозділів, де їх використовують. Перш ніж придбати розвантажувальний жилет, необхідно зрозуміти, який саме його тип потрібен бійцю.
Це класичний жилет. Сьогодні він може бути виготовленим у двох виглядах:
Це прямий нащадок ЧіКома, який винайшли китайці (звідси й назва Чіком – Чінезе Коммі, китайські комуністи), а використовували його під час В’єтнамської війни. Сучасні нагрудні системи модульні, тобто обладнані системою MOLLE, яка дозволяє навісити підсумки там, де бійцю зручніше.
Жилети бувають в різних кольорах, які збігаються з кольором основного камуфляжу уніформи.
Рекомендовані моделі: Swiss Arms, Action Union.